Hard Soft skills: 5 навичок, які допоможуть дитині стати затребуваною у майбутньому

Hard Soft skills: 5 навичок, які допоможуть дитині стати затребуваною у майбутньому
Рубрика: Без рубрики
Автор:
11.10.2019
70
Час читання: 5 минут

Розповідає Світлана Залужна, експерт з альтернативної освіти, директор та співавтор альтернативної школи DEC Life School для порталу WOMO

Яких навичок вимагатиме від дітей майбутнє

У цьому році одна із доповідей на World Economic Forum була присвячена навичкам та вмінням, попит на які буде зростати та зменшуватись вже до 2022 року. Активне стратегічне самонавчання (long life learning), креативність та ініціативність, критичне та аналітичне мислення вийшли на передній план.

На думку футурологів, майже 50% сьогоднішніх професій зникнуть до 2040-х років через роботизацію. В першу чергу, роботи замінять людей, що займаються монотонною ручною працею, — працівників заводів, прибиральників і кур’єрів. З часом буде повністю автоматизована робота, яку виконують іпотечні брокери, юристи та бухгалтери. І, відповідно, найменше автоматизація торкнеться фахівців у галузях, пов’язаних із соціальною взаємодією та креативом, — фахівців з HR, педагогів, лікарів тощо.

У майбутньому будуть затребувані навички, які можна віднести до «гнучких»:

  • здатність до лідерського та соціального впливу,
  • комплексне бачення та здатність знаходити рішення складних задач,
  • емоційний інтелект.

Hard skills, які відносяться до суто професійних, відійдуть на другий план. На них попит буде поступово зменшуватись. Наприклад, вміння контролювати та моніторити (процеси та час їх виконання, фінансові та матеріальні ресурси, якість, безпеку тощо), пам’ять, вербальні та аудіальні вміння, вправність рук та точність, фізична витривалість.

Окрім невідворотності технологічного тренду, на зміну карти професій майбутнього суттєво вплинуть і соціальні процеси: глобалізація, зміна моделей управління у бізнесі та на рівні держав, зростання конкуренції, екологізація способу життя, продовження середньої тривалості життя людини тощо.

Нові професії потребуватимуть досконалого володіння «м’якими» навичками та одночасно кількома професійними компетенціями, оскільки вони з’являтимуться на їх перетині: проектувальник особистої безпеки, science-митець, інфо-стиліст, медіа-поліцейський, урбаніст-еколог або сіті-фермер.

Отож, щоб підготуватися до майбутніх викликів суспільства, сьогоднішнім учням доведеться розвиватися одночасно у кількох академічних напрямках та постійно поновлювати свої знання. А для конкуренції̈ з роботами – розвивати «гнучкі» мета-навички, недоступні машинам: вміння працювати у команді, лідерство, критичне мислення, креативність, а найголовніше — емпатію та вміння комунікувати з людьми. Вони фундаментально закладаються у дитинстві та юному віці. Ось чому так важливо враховувати їх розвиток, обираючи майбутню професію та будуючи освітню траєкторію для своєї дитини.

 

Які «гнучкі» мета-навички потрібно розвивати вже сьогодні

Здатність навчатися протягом усього життя – Life long learning. Адже неможливо раз і назавжди чомусь навчитися. В наші дні освіта та розвиток – безперервний процес. І дитина засвоює це вміння, якщо постійно бачить приклади самонавчання і розвитку дорослих, які її оточують, – у школі та у сім’ї. Тому школа має навчати не тільки дітей, навчання має проходити й для вчителів, й бажано так, щоб учні могли спостерігати за цим процесом. Вчителі мають показувати дітям, що вони теж разом навчаються чомусь новому, демонструючи, що ніхто не може бути носієм усіх знань світу.

Здатність робити неупереджені висновки на основі аналізу – критичне мислення. Для цього важливо вміти чути протилежну точку зору, вміти абстрагуватися від свого попереднього досвіду – ставити під сумнів вхідну інформацію й власні переконання чи запропоновану до вивчення догму. Основи критичного мислення закладаються у дитинстві, коли малеча у пошуках відповідей ставить багато запитань. Тому тут завдання батьків – підтримувати допитливість. Також вчіть дитину чітко доносити свою точку зору, аргументувати та відстоювати її. «Сімейний клуб з дебатів» може стати чудовою платформою для розвитку критичного мислення у дитини і у вас.

Здатність постійно й оригінальним чином продукувати нові ідеї для вирішення конкретних проблем – креативне мислення. Найкращий спосіб допомогти дитині у цьому – реалізувати ідею або задум на практиці за вашого супроводу як дорослого. Так тренується навичка пошуку вирішення проблем, прийняття рішень й відповідальності за результат. Звісно, паралельно необхідно розвивати творчість і мислення «поза шаблонами» і чим краще вони «прокачані», тим оригінальніший результат креативного процесу дитина отримає. Тому дитині потрібен творчий простір та умови для експериментів й пізнання себе. Це можуть бути студії, місця, де передбачаються різні формати вільного спілкування. Вона має право на помилку, на свободу вибору і можливість зробити щось по-іншому, в інший спосіб і на свій розсуд. Має право на те, щоб спробувати себе у чомусь новому. Серед мого оточення є багато дорослих, які свідомо змінюють щоденні звички, щоб мозок не «забував» створювати нові нейронні зв’язки.Швидко знаходити вихід з нестандартної ситуації й бачити оптимальний варіант рішення – адаптивність. Ця навичка не формується в умовах навчання «за інструкцією». На мій погляд, адаптивність – це про відкритість до нового, про здатність бачити складну ситуацію не як проблему, а як можливість розвитку. Сучасний світ – найкращий тренер з адаптивності, тому що саме життя штовхає нас до зони постійного розвитку. Ви як батьки маєте допомогти дитині сформувати позитивне ставлення до змін в цілому. І в першу чергу завдяки позитивному сприйняттю помилок – без осуду, емоцій та страхів.

Емоційний та соціальний інтелект – новий вид лідерства. Тут важливими аспектами є уважність та самоусвідомлення, співчуття до себе та інших, вміння взаємодіяти з іншими, вміння довіряти та говорити відверто й без критики. Щоб допомогти дитині у розвитку емоційного та соціального інтелекту, започаткуйте вдома традицію рефлексії, наприклад, під час вечері. Це час, коли ви можете поділитися своїми думками й емоціями, які отримали за день, підвести підсумки, почути себе і свої рідних та обов’язково подякувати їм. Цей сімейний ритуал з часом допоможе дитині навчитися розпізнавати свої емоції та емоції інших, розуміти свою мотивацію й мотивацію інших та створювати міцні соціальні зв’язки.

Джерело: WOMO

Підпишіться на розсилку